1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
1921. Газопостачання населеного пункту і житлового будинку | AutoCad
3. Система газопостачання
3.1. Вибір та обгрунтуваня системи газопостачання.
Вибір сисетми розподілу газу, кількості газорозподільних станцій (ГРС) і газорегуляторних пунктів (ГРП), а також принцип побудови газопроводів необхідно викоувати на основі техніко-еконмічних розрахунків з використанням ЕОМ і з урахуванням об'єму, структури і густини газоспоживання, надійності газопостачання, а також місцевих умов будівництва та експлуатації.Основними критеріями для оцінки систем газопостачання є економічність і надійність,технологічність, прохідність мереж, вибухонебезпечність, зручність в експлуатації.
Встановлено, техніко-економічні показники систем газопостачання залежать від:
1) чиселності населення і ступеня благоустрою житла;
2) потужності газовикористовуючого обладнання промислових підприємств;
3) кліматичних умов.
Для підвищення надійності газопроводу мережу високого тиску створюють кільцевою. Крім того, півкільця мережі в першому районі з'єднують перемичкою. Всі промислові підприємства підключають до міської мережі газопроводів високого тиску. Мережі низького тиску проектують за змішаною схемою. Їх кінцеві ділянки, як правило, тупикові. Джерелом газопостачання є газорозподільча станція (ГРС), яка розташована у північній частині населеного пункту.
Дата добавления: 20.03.2014
|
|
 1922. Курсовий проект - Система теплопостачання мікрорайону м. Суми | AutoCad
1 методичних вказівок:
Розрахункова температура на опалення -24 оС
Середня температура опалювального періоду -2,5 оС
Тривалість опалювального періоду 195 днів
Тип системи теплопостачання закр.
Номер джерела теплоти 4
Номер плана 2
τ'10/τ'20 145/70 оС
Метод регулювання о
Дата добавления: 21.03.2014
|
1923. Курсовой проект - Реконструкция культиватора КСТ - 3,8 с изменяемыми параметрами | Компас
Введение
1 Литературный обзор и анализ разработки.
2 Агротехнические требования
3 Причины выбора проектируемой машины
4 Описание конструкции
5 Технологические расчеты
5.1 Расчет параметров лап
5.2 Обоснование схемы расстановки лап на раме
5.3 Расчет общего тягового сопротивления культиватора
6 Конструктивные расчеты.
6.1 Расчет подшипников
6.2 Расчет прочности на изгиб стойки культиватора
6.3 Расчет на прочность пружины при кручении
7 Техническая характеристика культиватора КСТ-3,8
8 Мероприятие по безопасной организации полевых работ
9 Меры безопасности при эксплуатации почвообрабатывающих агрегатов
10 Основные регулировки культиватора
11 Контроль качества почвообрабатывающих машин
12 Экономический анализ
12.1 Сетевое планирование
12.2 Технико-экономическая оценка
12.3 Определение срока окупаемости проекта
Заключение
Библиография
Техническая характеристика культиватора КСТ-3,8:
-Ширина захвата-3,8 м;
-рабочая скорость-6-12 км/ч;
-мощность трактора -150 л. с.;
-расход топлива на 1 га -7-10 литров;
-производительность-2,5-3 га/час.
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В ходе выполнения курсовой работы проанализировали рабочие органы культиваторов и на основе агротехнических требований, раскрыли сущность изменения конструкции. Обосновали техническую характеристику нового культиватора при помощи расчетов, доказывающие правильность выбора решений. Произвели конструктивные расчеты новых деталей рабочего органа. Описали предлагаемую конструкцию, разъяснив пояснения к правилам эксплуатации машины, также ознакомили с правилами техники безопасности при работающей новой почвообрабатывающей машины. При помощи экономических расчетов доказали безубыточность и экономичность данного культиватора. Данная реконструкция рабочих органов почвообрабатывающих машин позволило существенно повысить их эффективность использования. Также удалось повысить производительность агрегата и уменьшить расход топлива.
Дата добавления: 21.03.2014
|
1924. Креслення - Промислова будівля 66 х 37 м в м. Херсон | AutoCad
1.5 м
грунтовые воды находяться на глубине :2м
шаг внешних колон : 6 м, шаг внутренних колон 12 м
Внешние стены сендвич панели
Количество работников
в первую смену 150
во вторую 100
в третью 50
мужчин составляет 30 %
Здание предназначено: для легкой промышленности
.
Дата добавления: 26.03.2014
|
1925. Курсовая работа по гидравлике | Компас
Проектування та аналіз гідросхеми
Для виконання необхідного технологічного циклу роботи проектую гідроприводи визначеної структури. Структуру гідроприводу зображено у вигляді структурної схеми. Структура гідроприводу вміщує такі системи та групи апаратів: виконавчі органи, апарати вимірювання і контролю, системи регулювання швидкості вихідної ланки, системи направлення рідини, запобіжну апаратуру, джерело руху.
Структурна схема гідроприводу зображена на рис.1.1.
Рисунок 1.1 – Структурна схема гідроприводу
1.1 Аналіз гідросхеми методом поперехідних схем
На рисунку1.2 показана принципова схема гідропривода зворотно-поступальної дії, що здійснює за цикл роботи чотири переходи: швидке підведення, робоча подача №1, робоча подача №2, швидке відведення, а також зупинку виконавчого органу.
Рисунок 1.2 – Принципова схема гідроприводу
Рисунок 1.3 – перехід “Швидке підведення”
Під час переходу “Швидке підведення” розподільники Р1 і Р3 знаходяться в лівому положенні. За такого положення масло від насосу через перший канал розподільника Р1 та розподільника Р3 через дросель надходить у праву порожнину гідроциліндра, а з протилежної порожнини того ж гідроциліндра через розподільник Р1зливається у бак.
Рисунок 1.4 – перехід “Робоча подача 1”
Під час переходу “Робоча подача 1” розподільники Р1, Р2 знаходяться в лівому положенні. Таким чином масло потрапляє до правої порожнини гідроциліндра після проходження розподільників через регулятор потоку РП1 і через розподільник Р1 потрапляє на злив.
Рисунок 1.5 – перехід “Робоча подача 2”
Під час переходу “Робоча подача 2” розподільники Р1знаходяться в лівому положенні, а розподільник Р2 – у правому. Таким чином масло потрапляє до правої порожнини гідроциліндра після проходження розподільників через регулятор потоку РП2 і через розподільник Р1 потрапляє на злив.
Рисунок 1.6 – перехід “Швидке відведення”
Під час переходу “Швидке відведення” розподільник Р1 знаходиться в правому положенні. В цьому випадку масло через розподільник Р1 рухається до лівої камери, потім з правої камери масло тече через клапан до другого каналу розподільника Р1 і на злив.
Рисунок 1.7 – перехід “Стоп”
Коли виконується елементарна функція “Стоп” обидва електромагніти вимкнені, розподільник Р1 знаходяться в нейтральній позиції. В такому випадку всі магістралі перекриті. Масло при працюючому гідронасосі йде в бак.
На поперехідних схемах показані ті ж елементи гідросхеми і, крім того, знаки (л), (п), (н) та стрілки дають змогу уточнити дії електромагнітів гідророзподільників і напрямок потоку масла.
1.2 Аналіз гідросхеми методом функціональних циклограм
Положення апаратів керування визначає також запис роботи гідроприводу у вигляді функціональних циклограм. Функціональна циклограма роботи гідроприводу дає змогу швидко визначити взаємодію і послідовність включення апаратів під час переходу від одного елемента циклу до іншого, а також положення апаратів у будь-який момент роботи гідросистеми. Функціональна циклограма зображена у вигляді таблиці, в якій за допомогою літер показані положення апаратів під час кожного переходу.
Для схеми, що аналізується (рис.1.2), таблиця функціональної циклограми має вид відповідності елементарних циклів приводу (зліва по рядкам) позначенню апаратів керування з їх номерами (зверху по горизонталі).
Таблиця 1.1 - Функціональна циклограма гідроприводу
Елементи циклу
роботи приводу Рядок Апарати керування
Р1 Р2 Р3
Швидке підведення (1) л в л
Робоча подача №1 (2) л л п
Робоча подача №2 (3) л п п
Швидке відведення (4) п в п
Стоп (5) н в в
Висновок: на даному етапі я створив структурну схему гідроприводу та по ній спроектував принципову схему гідроприводу,провів аналіз її двома методами: по перехідних схемах, і методом функціональних циклограм.
Дата добавления: 01.04.2014
|
1926. Курсовий проект з основ та фундаментів | AutoCad
Вибір типу фундаменту.
Фундаменти неглибокого закладання приймаємо зі збірного зілізобетону, що проектується на тому ж рівні, що і існуючий. У випадку пальового фундаменту, так як будівництво відбувається в безпопередній близькості біля існуючого будинку, то потрібно врахувати вплив динамічних навантажень на основу. За завданням маємо запроектувати задавлювальні палі. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
1. За умовами геологічної будови будівельного майданчика.
2. З гідрогеологічних умов. Для всіх випадків враховують можливість проведення робіт по влаштуванню фундаментів в сухих котлованах чи траншеях (без застосування водопониження). Тут мова йде про максимальне заглиблення фундаментів dmax. Для нашого майданчика: Тобто грунтові води практично не впливають на проведення земляних робіт та влаштування фундаментів. Всі роботи будуть виконуватися в сухих умовах у відкритому котловані;
3. З умови можливості морозного здимання грунту при промерзанні. Верхній шар є заторфованим, тому нормативну величину промерзання приймаємо зменшеною, так як за теплотехнічними властивостями займають положення між пісками та глинами: dfn = 0.9м. Але в оцінках впливу глибини промерзання на можливість морозного здимання необхідно врахувати величину розрахункової глибини промерзання, що враховує вплив теплового потоку в межах контуру будинку на грунтову основу: Будинок житловий, одже розрахункова температура t =150C та при способі влаштування підлоги по утепленому цокольному перекриттю в безпідвальні частині будинку за табл.: Кn=0.8.
Розрахункова глибина промерзання: Глибина промерзання приходиться на заторфований грунт. Рівень грунтових вод знаходиться на глибині 15,6 м від поверхні, або 15.6-0.72 = 14.88м від нижньої границі промерзання грунту, та що 14.88>2.72 м (відповідає умові dwl>df+2). Глибина закладання фундаментів dmin не залежить від глибини промерзання.
4. З конструктивних вимог. Для фундаментів неглибокого закладання щонайменше можна приймати 0.5 м від поверхні.Ця вимога повинна забезпечити збереження основи від руйнування з поверхні. Також ця вимога зберігається і для підвальних приміщень, де глибина закладання в 0.5 м від поверхні підлоги підвалу. Одже для безпідвальної частини: dmin=0.5 м. При врахуванні підвальної частини (цокольного поверху): dmin=db+0.50 м = 2.9+0.5 = 3,4 м, де db =2.9 м – глибина підвалу.
5. З врахуванням типу будівель чи споруд. Звичайно глибина закладання фундаментів для безпідвальних житлових будинків знаходиться в межах 1.0…2.0м. В нашому випадку допустимо dmin= 1.0 м.
Дата добавления: 03.04.2014
|
1927. Апарат с мешалкой турбинного типа | Компас
Пристрій для перемішування складається з порожнистого ротора 1 у вигляді перевернутого стакана, який своєю основою 2 поєднується з маточиною 3, призначеною для його закріплення на порожнистому валу 4 апарата, стакан оснащується вхідними каналами у вигляді прорізей 5 на утворюючій поверхні та порожнистими плоскими лопатями 6, всередині ротора 1 розміщена ежекційна перегородка 7, яка поділяє порожнистий ротор 1 на дві частини та вхідний канал 5 лопатей 6 в співвідношеннях 1:5-1:2, на нижній частині ежекційної перегородки в радіальному напрямку розташовані направляючі елементи 8, які беруть початок з центру обертання та виконані у вигляді плоскої пластинки, що має форму прямокутника, трикутника або 1/4 твірної частини еліпса і периферійною крайкою з'єднані з кромками вхідних отворів по тильній стороні порожнистих лопатей 5. Ежекційна перегородка 7 виконана у вигляді плоского диска, з верхньої сторони має скошену кромку, а з нижньої сторони закінчується кільцевим буртиком 9. Порожниста лопать 6 з тильної сторони має скіс під кутом 15-60°, який дозволяє зменшити місцевий коефіцієнт витрат і збільшити насосну продуктивність пристрою
для перемішування в режимі самоусмоктування. Пристрій для перемішування закріплюється на порожнистому валу 4, який обертається всередині апарата об'ємного типу, на кришці якого розташований розподільча камера 10, в зоні якої на порожнистому валу розташовані отвори 11 для подачі газового реагенту.
Пристрій працює таким чином. При обертанні пристрою для перемішування порожнисті лопаті 6 своєю фронтальною поверхнею сприяють формуванню радіального і тангенціального потоків, які утворюють окружну і радіально-осьову циркуляційні зони. Під час обтікання тангенціальним потоком рідини лопатей 6 за їх тильними сторонами виникає турбулентний слід з двох вихрів, що обертаються в різні сторони і утворюють доріжку Кармана. В центрах обертання вихрів утворюються умови, що приводять до зниження тиску до розрідження. Це розрідження має місце також в порожнистих лопатях 6 і в роторі 1 пристрою для перемішування. Під дією розрідження газовий реагент через розподільчу камеру 10 надходить в порожнистий вал 4 і верхню частину ротора 1 перемішуючого пристрою та перетікає в порожнисту лопать 6. Рідина, що знаходиться в апараті, під дією цього розрідження через вхідний отвір порожнистого ротора 1 надходить в нижню його частину і далі потрапляє в зону дії направляючих елементів 8, що мають форму прямокутника, трикутника або УА твірної частини еліпса, за допомогою яких на рідину, крім розрідження, діє відцентрова сила, яка збільшує кінетичну енергію рідини в порожнині лопатей 6.
В порожнистих лопатях 6 рідина диспергується у вигляді маленьких кульок в газовий реагент, цьому сприяє розташована всередині ротора 1 ежекційна перегородка 7 та розміщений 25 кільцевий буртик 9, за допомогою якого рідина отримує в прикордонному шару додаткову турбулентність. При цьому в режимі витіснення досягається активна взаємодія реагентів, які під дією відцентрових сил та розрідження диспергується в об'єм, що перемішується. Виконаний скіс тильної частини лопаті під кутом 15-60° приводить до збільшення насосної продуктивності в режимі самоусмоктування за рахунок зміни режиму витоку газорідинного потоку з порожнини 30 лопатей 6 в середовище, що перемішується в об'ємі апарата. Далі газорідинний реакційний потік диспергується в об'єм апарата, при цьому проходить інверсія фаз, і додаткове перемішування з середовищем, що знаходиться в об'ємі апарата - це приводить до значного підвищення інтенсивності взаємодії між газовим і рідинним реагентами.
Авторами авторського свідоцтва № UA78341U <Додаток А с.96] запропонована
___.Мета винаходу: збільшення ефективності змішування продуктів. ___.Поставлена мета досягається тим, що вал з лопатями змонтований на платформі на упорному підшипнику та підтиснений до нього пружиною і з’єднаний з веденим шківом пасової передачі шпонковим з’єднанням, з можливістю одночасного обертання вала з лопатями навколо своєї геометричної осі та зворотно-поступального руху повздовж цієї осі, а ведений шків пасової передачі змонтований на підшипниках і зафіксований пружним кільцем на втулці, яка нерухомо з'єднана з платформою, при цьому на верхній торцевій поверхні веденого шківа пасової передачі нерухомо закріплені цівки, які входять в зачеплення з цівками, закріпленими на цівковому колесі, яке нерухомо закріплене на горизонтально розташованому валу, змонтованому на підшипниках, що закріплені в корпусах, нерухомо з'єднаних з платформою, а на горизонтально розташованому валу нерухомо закріплений плоский кулачок, що контактує з шариком, уміщеним з можливістю вільного обертання у центровому отворі на верхній торцевій поверхні вертикально розташованого вала з лопатями.
Дата добавления: 04.04.2014
|
1928. Щековая дробилка со сложным движением щеки | Компас
2.1 Назначение, устройство и принцип действия машины
Процесс дробления материала в щековых дробилках осуществляется между двумя дробящими плитами, прикрепленными к неподвижной и качающейся щеке дробилки. Разрушение дробимого материала происходит при периодическом нажатии на него качающейся щеки.
В щековой дробилке материал раздавливается рабочим органом, состоящим из двух щек – подвижной и не подвижной.
Рисунок 2.6 - Процесс разрушения материала
Материал поступает через загрузочное отверстие, заклинивается между щеками и при нажатии подвижной щеки раздавливается. Образовавшиеся мелкие куски ссыпаются в нижнюю часть дробящей плоскости и раздавливаются снова нажатием подвижной щеки. Дробящие плиты в нижней части имеют криволинейную форму и образуют зону с параллельными поверхностями, которая обеспечивает выдачу более равномерного щебня.
Подвижная щека и передняя стенка станины образуют камеру дробления. Расстояние между дробящими плитами в нижней части камеры дробления называется выходной (разгрузочной) щелью, ее ширина регулируется специальным регулирующим механизмом во всех дробилках, кроме крупных, где этого не требуется по условиям дробления.
Щековая дробилка имеет такие основные размеры: ширину входного отверстия В; длину камеры дробления L; высоту рабочей камеры неподвижной щеки H; минимальный размер камеры дробления в нижней части I; ход щеки S.
Рисунок 2.7 – Схема к расчету основных размеров щековой дробилки
Основанием дробилки со сложным движением щеки (рис.5) служит станина, на которой смонтированы основные узлы дробилки. Станину изготавливают из отдельных деталей, удерживаемых замками и скрепленными болтами. При дроблении твердых материалов они испытывают большие динамические напряжения. Передняя и задняя стенки станины работают на изгиб. Они отлиты из стали вместе с ребрами жесткости, а боковые работают на растяжение, выполнены из листовой стали. Для уменьшения сотрясений станину не рекомендуется устанавливать на бетонный фундамент, ее необходимо устанавливать на дубовых брусьях толщиной 75 – 100 мм.
Эксцентриковый вал закреплен в двух разъемных корпусах коренных подшипников. Средняя часть вала имеет эксцентриситет 12,5 мм. На концы эксцентрикового вала насажены маховики, которые предназначены для накопления вращающего момента. Маховики крепятся при помощи шпонок. Один из маховиков имеет клиновые бороздки для клиноременной передачи.
Дата добавления: 14.04.2014
|
1929. Курсовий проект - Технологічний процес механічної обробки деталі «Штуцер» | АutoCad
Реферат
Вступ
1. Загальна частина
1.1 Технічна характеристика об’єкту виробництва
1.2 Аналіз технологічності конструкції деталі
2. Технологічна частина
2.1 Визначення типу виробництва
2.2 Вибір та обґрунтування методу отримання заготовки
2.3 Обґрунтування та розробка маршруту виготовлення деталі
2.4 Розрахунок припусків та меж операційних розмірів
2.5 Детальна розробка та визначення технічної норми часу операцій технологічного процесу
Програма випуску деталі - Nв=3150 шт. Згідно такту випуску було встановлено тип виробництва - крупносерійний, при якому продукція виготовляється безперервно в великій кількості (в даному випадку, розмір партій деталей - n=126 шт).
Для виконання вимог креслення пропоную наступній тех. процес.
Перша операція Токарна. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 16К20. Обробка ведеться за три переходи: на першому переході підрізуться торець 1; на другому точиться зовнішня поверхня 3, яка буде використовуватися як технологічна база, та підрізається торець 4; на третьому – точиться зовнішня поверхня 5 та торець 6.
Друга операція Токарна з ЧПК. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по внутрішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті СТП -320. Обробка ведеться за шість переходів: на першому - точиться торець деталі 2, зовнішня поверхня 6 та фаски 1 і 9; на другому - розточується отвір 3, попередньо отвір 8 та фаску 4; на третьому – точиться канавка 7; на четвертому - розточується внутрішня канавка; на п’ятому – розточується отвір 8 кінцево; на шостому переході нарізається різьба М80×1 на поверхні 3.
Третя операція – Фрезерна. Деталь закріплюється в пристрої по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за один переход де фрезерується поверхня 8.
Четверта операція – Фрезерна. Деталь закріплюється по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за три переходи: на першому - фрезеруються 2 пази на прохід; на другому - переустановлюється деталь; на третьому переході – повторюється перехіди 2 рази.
На слюсарній операції притупляються всі гострі кромки.
На мийній операції деталі дають товарного вигляду.
На контрольній операції контролюються всі розміри на столі БТК.
Дата добавления: 22.04.2014
|
1930. Курсовий проект - Проектування металевого каркасу одноповерхової промислової будівлі | AutoCad
Зміст
Вихідні дані
1. Компоновка конструктивної схеми каркасу будівлі
1.1. Визначення вертикальних розмірів рами
1.2. Визначення розмірів по горизонталі
2. Розрахунок поперечної рами будівлі
2.1. Збір навантажень на поперечну раму
2.1.1. Постійне навантаження
2.1.2. Навантаження від снігу
2.1.3. Навантаження від мостових кранів
2.1.4. Вітрове навантаження
2.2. Статичний розрахунок рами
2.2.1. Розрахунок на постійне навантаження
2.2.2. Розрахунок на навантаження від снігу
2.2.3. Розрахунок на вертикальне навантаження від мостових кранів
2.2.4. Розрахунок на горизонтальне навантаження від мостових кранів
2.2.5. Розрахунок на вітрове навантаження
3. Розрахунок ступінчастої колони
3.1. Визначення розрахункових довжин
3.2. Підбір перерізу верхньої частини колони
3.3. Підбір перерізу нижньої частини колони
3.4. Розрахунок решітки нижньої частини колони
3.5. Розрахунок і конструювання вузла сполучення верхньої і нижньої частин колони
3.6. Розрахунок і конструювання бази колони
4. Розрахунок і конструювання стопільної ферми
4.1. Збір навантажень на ферму
4.1.1. Постійне навантаження
4.1.2. Снігове навантаження
4.1.3. Навантаження від рамних моментів
4.1.4. Навантаження від розпору рами
4.2. Підбір перерізів ферми
4.2.1. Підбір перерізу верхнього поясу
4.2.2. Підбір перерізу нижнього поясу
4.2.3. Підбір перерізу розкосів ферми
4.2.4. Підбір перерізу стійок ферми
4.3. Конструювання і розрахунок вузлів стопільної ферми
5. Розрахунок і конструювання підкранової балки
5.1. Знаходження розрахункових зусиль
5.2. Підбір перерізу підкранової балки
5.3. Перевірка міцності перерізу
Список літератури
Вихідні дані:
1) Район будівництва – Київ;
2) Характер покриття – Холодне;
3) Вантажопідйомність мостових кранів – Q=15 т;
4) Режим роботи мостових кранів – Середній режим роботи;
5) Проліт будівлі – L=30м;
6) Повздовжній крок колон – В=6 м;
7) Висота від підлоги до головки рейки – h=11м.
8) Значення характеристичних навантажень:
- снігове S0 = 1,31кН/ м²;
- вітрове W0 = 0.52 кН/ м²;
Дата добавления: 25.04.2014
|
1931. Курсовий проект - Модернізація автоліфта АЛ - 3А | Компас
Вступ
Розділ 1. Технологічна частина
1.1 Аналіз технологій та конструкцій сучасних автоліфтів
1.2 Висновки з аналізу автоліфтів
Розділ 2. Конструкторська частина
2.1 Принципова схема гідравлічної системи АЛ-3А
2.2 Гідроциліндр підйомного механізму АЛ-3А
2.3 Технічний опис удосконаленої спецмашини
2.4 Технічне обслуговування АЛ
2.5 Розрахунки підйомного механізму
Висновки
Список літератури
Автоліфт АЛ-3А розроблений на Ризькому заводі №85 в 1971 році значно відстає по конструкції від сучасних зразків, особливо відсутністю таких систем безпеки, як камери заднього огляду та сенсорні прилади. Максимальна висота підйому АЛ-3А в порівнянні з іншими автоліфтами є найменшою, тож доцільно подумати про застосування інших гідроциліндрів або ж їхнього удосконалення.
ВИСНОВОК
Аеропорт завжди був місцем зосередження різноманітних засобів наземного забезпечення. Аеродромно-технічне забезпечення - комплекс заходів із забезпечення польотів авіаційних підрозділів і окремих літаків.
Одна з особливих технологічних операцій - завантаження на літак бортового харчування. Для виконання цієї процедури використовується спеціальний транспортний засіб - автоліфт. Конструкція всіх автоліфтів приблизно однакова: фургон з гідробортом, механізм типу «ножиці», опорні аутригери. Вантажопідйомність таких машин може становити від 1,5 до 4 тонн, а діапазон робочих висот - до 6 метрів, таким чином, автоліфт може здійснювати завантаження продуктів практично на будь-який літак.
Розглянувши в даній курсовій роботі більш детально гідравлічну систему та її агрегати, можна додати, що важливо застосовувати в ній надійні розподільники і замки, які б забезпечили безвідмовну роботу в будь-якій ситуації.
Вивчивши конструкцію гідроциліндра, я підібрала поліуретанове ущільнення штоку SO2-P та грязез’ємник типу ГР з ущільнювальною кромкою.
На жаль розрахунки вийшли некоректні, так як виробники аеродромних спецмашин не надають детальної інформації щодо конструкції, розмірів та матеріалу важелів підйомного механізму. Мені прийшлось використати дані іншого автомобіля, що в результаті призвело до невірних результатів висоти підйому АЛ-3А.
Дата добавления: 25.04.2014
|
 1932. Дипломний проект - Ангар для обслуговування літаків аеровокзального комплексу 42 х 36 м в м.Кіровоград | AutoCad
Вступ
1. Архітектурно-будівельний частина
1.1 Адміністративно-географічне положення
1.2 Розміри ділянки
1.3 Рельєф, ґрунти, вітри
1.4 Місцеві будівельні матеріали
1.5 Зовнішні інженерні мережі
1.6.1 Водопостачання
1.6.2 Каналізація
1.6.3 Енергопостачання
1.6.4 Теплопостачання
1.6.5 Система вентиляції
1.6.6 Пожежогасіння
1.7 Опис генплану
1.8 Обґрунтування прийнятого об'ємно-планувального рішення
1.9 Обґрунтування прийнятої конструктивної схеми будівлі
1.10 Захист від шуму і вібрації
1.11 Природне освітлення
1.12 Вибір і розрахунок зовнішніх огороджуючих конструкцій
1.12.1 Теплотехнічний розрахунок огородження
1.12.1.1Вихідні дані.
1.12.1.2Виконання розрахунку.
1.12.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
1.12.2.1Вихідні дані для розрахунку.
1.12.2.2Виконання розрахунку.
1.13 Короткий опис конструктивних рішеь будівлі.
1.13.1 Фундаменти.
1.13.2 Перегородки
1.13.3 Вікна. Двері
1.13.4 Перегородки
1.13.5 Оздоблення
1.14 Техніко – економічні показники
2 Конструкційна частина
2.1 Розрахунок трьох шарнірної металевої арки
2.1.1 Вибір марки сталі
2.1.2 Визначення навантажень на арку
2.1.3 Геометричні характеристики арки
2.1.4 Розрахунок елементів елементів арки
2.1.5 Розрахунок вузлів арки.
2.1.6 Підбір необхідної кількості болтів для перерізів арки
2.1.7 Розраховуємо діаметр болтів.
2.1.8 Розрахунок конькового шарніра.
2.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику.
2.2.1 Розрахунок і конструювання фундамента.
2.2.2 Вихідні дані до проектування фундамента.
2.2.3 Визначення глибини закладання фундаменту.
2.2.4 Визначення розмірів підошви фундаменту і розрахункового опору грунту під арку.
2.2.5 Збір навантажень та визначення середнього тиску під підошву фундаменту.
2.2.6 Визначення осадки фундаменту.
2.2.7 Розрахунок арматури підошви фундаменту.
3. Організаційно – технологічна частина
3.1 Технологія будівельного виробництва
3.1.1 Земляні роботи
3.1.2 Розробка технологічної карти на монтаж панелей типу “Сендвіч”
3.2 Організація будівницва
3.2.1. Проектування календарного плану зведення об'єкта.
3.2.2 Складання карти визначник для проектування календарного графіку робіт.
3.2.3. Проектування будівельного генерального плану.
4 Економіка будівництва
4.1 Вибір раціонального варіанту будівельних матеріалів
5 Охорона праці та техніка безпеки
5.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що виникають на будівельному майданчику
5.1.1 Земляні роботи
5.1.2 Вантажо – розвантажувальні роботи
5.1.3 Монтажні роботи
5.1.4 Покрівельні роботи
5.2 Заходи по усуненню небезпечних і шкідливих факторів, що виникають на будівельному майданчику
5.3 Протипожежна безпека
5.4 Інженерні рішення з охорони праці
6 Цивільний захист
6.1 Евакуаційні заходи при виникненні надзвичайних ситуацій
6.2 План проведення евакозаходів
Додаток 1
Література
Техніко-економічні показники:
Площа забудови Sзаб., м3 -4285
Загальний об'єм будівлі Vзаг., м3 -18900
Корисна площа будівлі Sкор., м2 -1379
Загальна площа будівлі Sзаг., м2 -1512
Об'ємний коефіцієнт K = Vбуд./Sкор. -13,71
150 мм. Глибина закладання фундаментів складає 3 м.
В проекті передбачені перегородки товщиною 1540; = 80 мм, які виготовляються з гіпсобетону.
Дата добавления: 27.04.2014
|
1933. Курсовий проект - Проектування приводу до стрічкового конвеєра за схемою та графіком навантаження | AutoCad
1. Кінематичний розрахунок
2. Розрахунок механічних передач
3. Розрахунок валів
4. Підбір підшипників
5. Розрахунок шпонкових з’єднань
6. Вибір і перевірка муфти
7. Підбір мастила
8. Список використаної літератури
Технічна характеристика
Електродвигун типа 4А132M4У3
Потужність N=11 кВт
Частота обертів n=1460 об/хв
Редуктор
Крутній момент на вихідному валу Т=247,6 Н м
Чстота обертів на вхідному валу n=1460 хв
Передаточне число u=5
Дата добавления: 20.05.2014
|
1934. Процес ремонту зворотного клапану | Компас
24-6100-190 1. Вступ. Значення та місце ремонту під час експлуатації АТ. Мета курсової роботи. 2. Технологічна частина: а) виконати креслення (А4) агрегату відповідно до завдання (дод. 12); б) на кресленні агрегату поряд з номером деталі або окремо на аркуші паперу навести передбачувані дефекти всіх деталей агрегату; в) розробити схему технологічного процесу ремонту агрегату (блок-схема основних етапів); г) скласти поопераційні технологічні карти (форма 9С) (дод. 19) з ука-занням інструменту, матеріалів, застосованих для виконання технологі-чних операцій. 3. Організаційно-технічна частина: а) провести розрахунок потреби в запасних частинах (дод. 17); б) розрахувати параметри посадки з'єднання відповідно до завдання (дод. 8); в) скласти список оснащення, що застосовується, включаючи верстатне і монтажне устаткування, інструменти та матеріали (дод. 13); г) підібрати необхідне устаткування, внести зміни і пропозиції щодо його модернізації та вдосконалення, описати стисло призначення, будову та роботу. Провести необхідні розрахунки на міцність (дод. 11, 14). 4. Висновок. Загальні висновки та міркування за ступенем виконання поставлених завдань. 5. Список використаної літератури.
Дата добавления: 24.05.2014
|
1935. Дипломний проект - Автоматизація процесу повірки електрошокерів | AutoCad
Вступ 6
1 Технічне завдання 8
2 Технічна пропозиція 18
3 Технічний опис 28
4 Розрахункова частина 38
5 Економічне обґрунтування 58
6 Охорона праці 71
Висновки 82
Resume 83
Перелік літератури 84
, а саме для вимірювання напруги та сили струму.
Пристрій створюється з метою :
-забезпечити можливість визначення основних технічних характеристик електрошокерів;
-скорочення часу аналізу можливостей електрошокерів;
-визначення без спеціальної експертизи, до якої категорії електрошокерів відноситься пристрій, який досліджується.
Отже було розроблено пристрій, який забезпечує вимірювання напруги та струму електрошокерів та який створений з метою:
-забезпечити можливість визначення основних технічних характеристик електрошокерів;
-скорочення часу аналізу можливостей електрошокерів;
-визначення без спеціальної експертизи, до якої категорії електрошокерів відноситься пристрій, який досліджується.
Даний пристрій зробить можливим проведення спеціальної експертизи експертами-криміналістами, після якої можна зробити висновок чи являється досліджуваний електрошокер небезпечним для фізичного здоров’я людини.
Дата добавления: 25.05.2014
|
© Rundex 1.2 |
